Урок природознавства - Уроки - Каталог статей

Урок природознавства

Тема уроку. Різноманітність рослин у природі. Мета уроку: формувати уявлення про різноманітність рослинного світу: про водорості, мохи, хвощі, папороті, хвойні рослини, квіткові рослини; учити розрізняти окремі рослини цих груп, розуміти їх цінність у природі, виробляти уміння узагальнювати, робити висновки, оцінювати результати діяльності, вміння встановлювати причинно – наслідкові зв’язки у природі. Розвивати дослідницький підхід до вивчення природних явищ, увагу, спостережливість, логічне мислення. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища. Тип уроку. Комбінований. Обладнання: таблиці із зображенням рослин, колекції плодів і насіння, фотографії. Хід уроку І. Організаційна частина. 1. Ранок стукає в віконце. «Час вставати»,— каже сонце. І промінчиком лоскоче — Привітатись першим хоче! Як знайомих я зустріну, Посміхнусь їм неодмінно! Гарний настрій принесе «Добрий день» чи «Здрастуйте». 2. Перш ніж почати розмову про складні природні закони життя, послухайте слова — побажання: Любі діти! Відкривайте Серце для добра. Всім, хто поруч, подаруйте Крихітку тепла! Сильні будьте! Не лякайтесь Боротьби зі злом. Пам’ятайте — перемога Завжди за добром. II. Аналіз погоди. 1. Хвилинка синоптика. — Яка погода переважала протягом тижня? — Яких днів було більше — ясних чи похмурих? — Чи були опади? Чи був вітер і коли? — Які інші явища природи спостерігали? 2. Хвилинки-цікавинки. Уся земля покрита снігом. Але під снігом є життя. Восени у більшості трав’янистих рослин стебла відмирають, як наприклад, у квітів. А залишаються — кореневище, цибулина (малюнок). А от у полуниці, озимої пшениці стебла і листки зберігаються цілу зиму. Вони не гинуть. Сніг, ніби ковдра, вкриває землю, і рослинам тепло. Між сніжинками є повітря. Воно і захищає рослини від холоду. 3. Поетична хвилинка. Що за покривало — Довге і широке: Все навкруг заслало, Скільки бачить око? Біло-біло стало, Все блищить, іскриться… Гарне покривало, Та весни боїться! ІІ. Повторення і перевірка раніше вивченого матеріалу. 1. Фронтальне опитування. - Назвіть істотні ознаки дерев, кущів, трав' янистих рослин. Наведіть приклади. 1) Прочитайте назви дерев. 2) Переставте літери у клітинках так, щоб утворились назви дерев, лис¬тя яких намальоване поруч. 3) Поділіть ці дерева на хвойні і листяні. 2. Робота з малюнками. Виберіть з малюнків: а) однорічні рослини (доведіть свою думку); б) дворічні рослини (поясніть, чому ви так вважаєте); в) багаторічні рослини (обґрунтуйте свою думку). 3.Робота в зошиті. - Записати названі рослини в таблицю: Дерева Кущі Трав’ янисті рослини (Сосна, береза, осика, ряст, фіалка, смородина, проліска, калина, горобина, шипшина, конвалія), V. Актуалізація опорних знань учнів. - Чи є у когось з вас акваріум? - Чи ростуть у ньому водорості? - Чи доводилось вам бачити рослини у природних водоймах? - Як називаються рослини , що живуть у воді? • Де можуть жити рослини? • Які рослини живуть у воді? • Які дерева утворюють хвойні ліси? • Які рослини красуються на наших клумбах? IV. Повідомлення теми і мети уроку. - Ви вже , мабуть, здогадатися, що на уроці йтиметься про різноманітність рослин у природі. Ми здійснимо уявну мандрівку в царство рослин, побуваємо в річках і морях, в лісах і на болотах, познайомимося з розмаїттям рос¬лин, що оточують нас усюди. VI. Вивчення нового матеріалу 1.Розповідь з елементами бесіди про різноманітність рослин у природі. • Всі рослини поділяються на водорості, мохи, хвощі, папороті, хвой¬ні та квіткові рослини. 1. Найпростіші за будовою рослини — це водорості. Вони не мають справж¬ніх органів. • Як ви думаєте, чому ці рослини так називаються? Де вони живуть? (У воді) Де є вода? (У ставках, озерах, ріках, морях, океанах) Водорості — мешканці води. Вони живуть у водоймах з прісною во¬дою і в солоній воді морів і океанів. Водорості дуже різноманітні. • Чому ці рослини так називаються? • Де ви їх бачили? • Якого вони кольору? (Зеленого) • Зелені водорості живуть біля поверхні води. Від водоростей зале-жить і колір води в річці, в ставку. Про таку яскраво-зелену воду влітку кажуть, що вона «цвіте». Як ви думаєте, як зелені водорості утворюють поживні речовини? • Хто використовує у воді кисень, який виділяють водорості? • Що виділяється при диханні рослин і тварин, які живуть у воді? • Хто живиться водоростями? • То яке ж значення мають водорості? Водоростей у морях і океанах дуже багато. Вони постачають нашій планеті кисень, який виробляють у процесі живлення. Він розчиняється у воді, ним дихають всі рослини і тварини водойм, а також виділяється у повітря, і ним дихають усі живі організми. У морі росте морська трава зоспера, яку використовують на корм ху¬добі. З інших водоростей виготовляють консерви. До речі, без водорос¬тей, тобто виробленого з них порошку, не можна виготовити ні марме¬ладу, ні зефіру. Морська капуста використовується в їжу і є цінною в умовах підви¬щеної радіації. Із бурих водоростей виробляють ліки: йод, бром. (Розглянути малюнки водоростей (С. 116). Розподілити їх на зелені, бурі, червоні.) 2. Друга група рослин — мохи. Мохи — невеличкі рослини, що підносять-ся лише на кілька сантиметрів над землею або стеляться по її повер¬хні. А витривалість у них дивовижна. Мохи витримують висушуван¬ня навіть протягом кількох років, швидко оживаючи при зволоженні. Разом з тим вони спроможні переносити і довготривале затоплення, і значні температурні коливання. Розглядаючи на таблиці водорості зозулин льон і сфагнум, ви помі¬тили, які органи в них відсутні? (Корінь, квітки) • Як розмножуються водорості, прочитаємо в підручнику на С.116. • Замість плодів і насіння на верхівці стебла мохів є коробочка, в якій утворюються дрібні коричневі спори. Коли вони дозрівають, то висипаються з коробочок, потрапляючи на вологий ґрунт, проростають й утворюють нові рослини. 3. Третя група рослин — хвощі й папороті, багаторічні трав'янисті рос-лини, які походять від давніх велетенських хвощів і папоротей, що росли на Землі мільйони років тому. Розглянемо гербарій хвощів та папоротей чоловічих. Які органи в них відсутні? (Квітки, плоди) • Як же вони розмножуються? (Кореневищами) • Хвощі і папороті ростуть по всій території України в листяних і в мішаних лісах, на узліссі або біля водойм. На полях, де живуть хвощі, ґрунт потребує вапнування. Кореневище деяких папоротей застосовують у пивоварні для виготов¬лення клею. Листя папороті використовують як підстилку худобі. Якість гною значно поліпшується, якщо він містить багато калію. Ще викорис¬товують папороті у медицині (ліки від кашлю, глистів, золотухи). 4. Четверта група рослин — хвойні рослини. Гра «Незакінчені речення» (використовуючи мікрофон) • Сосна, ялина, модрина — це... • Тис ягідний, ялівець звичайний — це... • У хвойних рослин листки... • Хвоя опадає з... • Насіння у хвойних рослин утворюється... • Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що... • Найвище дерево у світі — секвоя вічнозелена — росте в США і має висоту 110,33 м. В одній старій секвої індійці прорубали отвір — дев'ятиметровий тунель, яким могла б проїхати вантажівка. На ній у свя¬та грав невеликий оркестр і кружляло до 15 пар. А по краях площадки вистачало місця для 20 глядачів. Хвоя всіх хвойних рослин містить багато вітаміну С, який допомагає запобігти цинзі та іншим хворобам. П'ята група рослин — це квіткові рослини. Цей відділ охоплює близь¬ко 300 тисяч видів. Представники цього виду поширені майже скрізь на земній кулі. Близько шостої частини суші вкривають ліси. Велику площу займають також степи, савани, луки, поля культурних рослин. Живуть квіткові рослини як у прісних водоймах, так і в морях і оке¬анах. Таким чином, квіткові рослини займають панівне становище. Всі квіткові рослини мають корінь, стебло, листки, квітки, плоди з насінням. Серед квіткових рослин є дерева, кущі, трав'янисті рослини. Вони використовують енергію сонця, поживні речовини ґрунту, повітря і воду, перетворюючи їх у вуглеводи (крохмаль, цукор), білки, жири тощо. А ці органічні продукти споживають тварини і люди. Квіт¬кові рослини у великій різноманітності впливають на клімат Зем¬лі, на газообмін в атмосфері, зокрема виділяють кисень, необхідний для життя. «Мозковий штурм». • Для чого ще використовують квіткові рослини? (Продукти харчу-вання, сировина для промислового виробництва... ) V. Фізкультхвилинка. Ми берізки і кленці, В нас тоненькі стовбурці. Ми в стрункі стаєм рядки, Виправляємо гілки. Ледь зіп’явшись з корінців, Дістаєм до промінців. Ми стискаєм їх вогонь В зелені своїх долонь. Хилять свіжі вітерці Вліво, вправо стовбурці, Ще й верхівки кожен ряд Нахиля вперед, назад. VІ. Закріплення та осмислення знань. 1. Робота з підручником ( с. 115 – 120) - Розгляньте малюнки, назвіть групи рослин у природі і назви тих рослин, що намальовані. - Поясніть, звідки походить слово водорості. - Чому зозулин льон одержав таку назву? - Хвощ польовий в Україні називають сосонкою. Чому? - Чому вчені поділили всі рослини нашої планети на групи? - Чому хвойні рослини називають вічнозеленими? 2. Письмова робота в парах. На партах лежать тести. Діти ставлять «+» чи «–» напроти кожного твердження. 1. Морква — багаторічна трав’яниста рослина, бо вона має кореневище. 2. Водорості мають всі органи рослини. 3. Сосна належить до квіткових рослин, бо вона має квітки. 4. Стебло проводить воду від кореня до всіх органів. 5. Для рослин характерно: у дерев є один стовбур, а у кущів є кілька міцних, але тонкіших стебел, у трав’янистих рослин одне м’яке соковите стебло. 6. Мох — цікава рослина, у нього немає кореня. 7. Зелені водорості поглинають з води вуглекислий газ, а виділяють кисень. Ним дихають тварини, що живуть у воді. 8. Нові рослини моху виростають з дрібних спор. Ключик для перевірки роботи в парах. 1 2 3 4 5 6 7 8 + + – + + – – + Взаємоперевірка. Учні обмінюються перфокартами і за ключиком, що на дошці, перевіряють, оцінюють знання товариша. 3. Самостійна письмова робота. Виконайте завдання в робочих зошитах на с. 41. VIІ. Підсумки уроку. Оцінювання учнів. — Які різноманітні рослини є в природі? — Які рослини належать до квіткових, безквіткових? — Чим характеризуються водорості, мохи, лишайники? VІІІ. Домашнє завдання. 1. Опрацювати статті підручника (стор. 115-120) 2.Закінчити виконання завдання в зошиті. 3.Намалювати одну - дві хвойні рослини. Спостерігати за рослинами в природі. Тема уроку. Будова рослин. Рослини – живі організми. Мета уроку: ознайомити учнів із зовнішньою будовою рослини, на прикладі дослідів довести, що рослини – живі організми, сформувати уявлення про значення кожного органа рослини, про особливості живлення і дихання рослин; формувати вміння логічно міркувати, правильно висловлювати свою думку; виховувати естетичні почуття. Тип уроку: комбінований. Обладнання: роздавальний матеріал – малюнок трав’янистої рослини з усіма органами; квітучі кімнатні рослини, матеріал до завдання « Поєднай відповідні частини », картки «Розгадай кросворд». Хід уроку І. Організаційна частина. Знов лунає шкільний наш дзвінок, Кличе усіх на цікавий урок. - А тепер зручніше сідайте, починаємо урок. ІІ. Хвилинка синоптика. - Яка зараз пора року? - Яке число? - Тепло чи холодно надворі? - Який стан неба? - Яка температура повітря? - Чи були сьогодні опади? ІІІ. Перевірка домашнього завдання. 1. Фронтальне опитування. - Заповни на дошці схему «П’ять царств живої природи». 2. Вправа « Мікрофон » - Що відноситься до природи? - Якою буває природа? - Наведіть приклад неживої природи . Доведіть. - Наведіть приклад живої природи. Доведіть. - Що ви знаєте про культурні рослини? - Що ви знаєте про дикорослі рослини? - Чому рослини називають зеленим дивом Землі? ІV. Повідомлення теми уроку. - Сьогодні на уроці ми будемо продовжувати знайомство з рослинами, як живими організмами та вивчатимемо їх будову. V. Вивчення нового матеріалу. 1. Розповідь учителя з елементами бесіди. - Усі рослини мають схожу будову. Кожна з рослин складається з частин, що називаються органами. Кожен орган має свою назву: корінь, стебло, листок, квітка, плід з насінням. - Розглянемо малюнок, підпишемо назви органів. - Але усі ці органи у різних рослин різні за розміром, формою, кольором (Розгляд малюнків). 2. Практична робота з проростками квасолі. 3. Розповідь учителя з елементами бесіди з метою формування уявлення про значення органів. а) - Усі органи мають для рослини певне значення. - Який орган з’являється при проростанні насіння першим? Чому саме корінь? Яке значення він має для рослин? - Куди потрапляє вода, яку корінь всмоктує з ґрунту? - Так яке значення має стебло для рослин? б) Живлення рослин: I спосіб – рослини живляться поживними речовинами, які корінь всмоктує ґрунту; Цей процес живлення відбувається постійно: і вдень, і вночі. II спосіб – рослини самі утворюють поживні речовини – цукор і крохмаль – у своїх листках тільки на світлі з води і вуглекислого газу (тільки під дією сонячної енергії) - Коли рослини виділяють кисень (вдень під дією світла) - Коли рослини вбирають кисень (вночі) - Якими органами рослини дихають (спеціальних органів дихання немає, дихають всіма органами, найбільше листками) Квітка. У кожної рослини вона різна за розміром, формою і кольором. За допомогою кольору квіти приваблюють до себе комах, які запилюють їх. Плід. Запилена квітка перетворюється на плід. Плоди також бувають різні за формою, розміром, виглядом. За допомогою насіння з плодів рослини розмножуються. 4. Робота за підручником. ( С. 107 -108 ) Читання і обговорення статті, малюнків. 5. Робота в друкованих зошитах. ( С. 39 ) VІ.Фізкультхвилинка. Встало вранці ясне сонце, Зазирнуло у віконце. Ми до нього потяглися, За промінчики взялися. Будем дружно присідати, Сонечко розвеселяти. Встали – сіли, встали – сіли: От уже й розвеселили. Нумо всі, нумо всі! Потанцюймо по росі! VІІ. Закріплення та осмислення знань. - Доведіть, що рослини частина живої природи. - Чому рослини не можуть жити без сонячного світла? - Доведіть, що рослини – джерело поживних речовин і кисню на Землі. (Головне в процесі живлення рослин – те, що рослини запасають, «консервують» сонячну енергію, а потім передають її тваринам і людям разом із плодами, листям і стеблами. Споживаючи ці органи рослин, тварини і люди отримують поживні речовини і сонячну енергію). - Як ви розумієте вислів: «Берегти рослини – зберегти життя на Землі?» 1. Гра «Так чи ні.» - Корінь забезпечує живлення. Закріплює рослину в грунті. - Стебло пересуває воду від кореня. Піднімає листя до світла. - Від кількості листя залежить кількість плодів. - Квітка – краса природи. - Плід з насінням служить для розмноження. 2. Це цікаво. • Найкоротші стебла – у водяних плаваючих рослин. • Найбільші листки у нашій флорі – в лопуха. • Найменша квітка – у ряски без кореневої, що вкриває стоячі водойми, не більше ніж головка голки. • Різні рослини дають різну кількість насіння. Подорожник має до 14 тисяч насінин, а ромашка – до 100 тисяч. • На півдні нашої країни росте дуже цікава рослина – огірок-порскач. Якщо доторкнутися до його стиглого плода, він ніби випльовує своє насіння з коробочки. Тому слід бути обережним, коли знаходишся біля цієї рослини. VІІІ. Підсумок уроку. Оцінювання учнів. ІХ. Домашнє завдання. Опрацювати статті підручника « Будова рослин », « Рослини – живі організми». ( С. 107 – 110 ). Тема уроку. Зелене диво землі. Різноманітність живих організмів. Значення рослин у природі та житті людей. Мета уроку: продовжити формувати поняття природа жива і нежива, уявлення про царства живої природи, значення рослин різноманітність рослин на землі, про види рослин; продовжити виробляти навички дослідницької роботи та спостереження; розвивати логічне мислення, виховувати естетичні почуття. Тип уроку: комбінований. Обладнання: ілюстрації представників царств живої природи, гербарії малюнки рослин різних видів. Хід уроку І. Організаційна частина. ІІ. Хвилинка синоптика. - Яка зараз пора року? - Яке число? - Тепло чи холодно надворі? - Який стан неба? - Яка температура повітря? - Чи були сьогодні опади? ІІІ. Перевірка домашнього завдання. 1.Фронтальне опитування. - Що таке ґрунт? (Верхній родючий шар землі, на якому ростуть рослини) - Доведіть, що в ґрунті є повітря. - Доведіть, що в ґрунті є пісок,глина. - Доведіть, що в ґрунті є перегній. - Доведіть, що в ґрунті є вода. - Доведіть, що в ґрунті є мінеральні солі. - Поясніть, яке значення має ґрунт на землі для тварин, рослин, людей. - Розкажіть , як руйнуються ґрунти і як їх охороняти. 2.Тестова перевірка. Гра: « Так » чи « ні ». - Верхній родючий шар землі, на якому ростуть рослини, називається ґрунтом. - Родючість – головна властивість ґрунту. - Чим більше в ґрунті перегною, тим він бідніший. - Грунт буде родючішим, якщо в нього вносити органічні та мінеральні добрива. - До складу ґрунту входить лише пісок і глина. ІV. Актуалізація опорних знань. - Ми з вами закінчили вивчати неживу природу. - Які саме предмети неживої природи ми вивчали ?(Сонце, вода, повітря, гірські породи, ґрунт). - Що належить до живої природи? (Відповіді дітей) Створення на дошці схеми: V. Вивчення нового матеріалу. 1.Розповідь учителя з елементами бесіди за таблицею. - Усі живі організми вчені поділяють на 5 царств. Усі ці царства дуже різні, але між ними існує тісний зв’язок, також існує зв’язок між царствами живої природи і неживою природою. Перше царство живої природи, яке ми будемо вивчати – це рослини. Їх називають зеленим дивом Землі! 2.Проблемні запитання. - Чому рослини так називають? - Чи було б життя без рослин? Чому? 3.Інтерактивний метод . Гра « Мікрофон ». - Де живуть рослини? - Скільки живуть різні рослини? - Чим відрізняються різні рослини? - Які особливості різних рослин вам відомі? (відрізняються розміром, формою, будовою, способом життя, тривалістю життя). VІ. Фізкультхвилинка. Ми лісочком йшли, Грибочок знайшли. Нагнулись, піднялись, У кошики поклали І далі пішли. Ми лісочком йшли, Малину знайшли. Дотягнулись, зірвали, У кошики поклали І далі пішли. 4.Це цікаво. Найменшу квітку серед рослин України має водоплавна ряска. Діаметр її складає 0,5 мм . Лісний горіх у 1,5 рази переважає за поживними речовинами м’ясо свині; у 3 рази – хліб; у 10 разів – молоко; в 13-14 разів свіжі яблука, груші. Найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін Рівненської області. Є в Україні й рекордсмени за висотою – модрина в Рахові, яка в 140 років мала в висоту 54 м . У селищі Верхня Хортиця росте 800-річний дуб, під яким, за легендою, стояли загони руських князів Олега та Святослава, відпочивали Б. Хмельницький, Т. Шевченко, І. Рєпін, М. Лисенко. Обхват його стовбура над 8 м. Цей велетень заввишки 36 м, діаметр крони 43 м. 5.Розповідь учителя: « Як люди розрізняють рослини». 6.Робота за підручником стор.(106-107). 7.Робота в зошитах. 8.Робота в групах. - З’ясуйте, скільки видів рослин росте на шкільній клумбі. Рослин якого виду найбільше? VІІ. Закріплення вивченого матеріалу. Тести за індивідуальними картками. - На які групи поділяються рослини? • Водорості, мохи, хвощі, папороті, хвойні рослини, квіткові рослини. • Водорості, мохи, квіткові рослини. • Водорості, мохи, квіткові рослини. • Водорості, хвощі, папороті. - Назвіть рослини одного виду: • Береза, дуб, липа. • Ромашка лікарська, ромашка без язичкова, ромашка не пахуча. • Пшениця озима, пшениця яра. • Ожина, малина, терен, бузок. VІІІ. Підсумок уроку. ІХ. Домашнє завдання. ( Диференційоване ) 1.Скласти розповідь на тему: « Рослини в моєму житті» 2. Намалювати квітку, яка найбільше подобається. Тема уроку. Розмноження квіткових рослин. Як виростити нову рослину з насінини і без насіння. Досліди ( визначення умов розвитку і росту рослин; вплив різних умов на ріст і розвиток рослин). Мета уроку: формувати уявлення про розмноження квіткових рослин, умови проростання насінини ( тепло, вода, повітря ), умови росту й розвитку рослин ( тепло, вода, повітря, світло, поживні речовини) , сформувати уявлення про способи вегетативного розмноження рослин різними органами, формувати вміння розмножувати кімнатні та інші рослини, виховувати спостережливість, естетичні смаки, розвивати пізнавальні здібності. Тип уроку: комбінований. Обладнання: кімнатні рослини, живці смородини, пророщені цибулини та бульби картоплі, кущик суниці з вусами ( гербарій ), ящички із землею, колекції плодів і насіння. Хід уроку І. Організаційна частина. ІІ. Аналіз погоди. Хвилинка синоптика - Яка пора року? - Який місяць? - Температура повітря. - Стан неба. - Чи є сьогодні опади? - Вітер. ІІІ. Повторення і перевірка раніше вивченого матеріалу. 1. Фронтальне опитування. На попередньому уроці ми здійснили уявну мандрівку в царство рослин і познайомилися з різними рослинами у природі. Повторимо матеріал попереднього уроку. - На які групи поділяються всі рослини? - Як називаються рослини, що живуть у воді. Яке значення мають зелені водорості для водойм? - Де ростуть мохи? - Яких органів не мають мохи? Назви їх органи. - До якої групи трав’янистих рослин належать хвощі і папороті, яких органів вони не мають? - Де вони ростуть? - Назвіть хвойні дерева і кущі. - Де утворюється насіння хвойних рослин? - Чим відрізняються квіткові рослини від інших груп рослин? - Наведіть приклади квіткових дерев, кущів, трав’янистих рослин. 2.Індивідуальне опитування. 1.Розповісти про розмноження квіткових рослин. 2.Цікаві повідомлення про квіткові рослини. (виступи дітей). ІV. Підготовка до вивчення нової теми. 1.Слухання вірша «Крилате насіння». Кружляє над нами насіння крилате, Радіє насіння, що вміє літати. Це клени високі з осінньої гілки Синів проводжають в далеку мандрівку. І згадують сумно дерева бувалі: Колись і вони над землею літали. Ми знову знялись би, як наше насіння Та роки не ті, і тримає коріння. Кружляє у небі насіння крилате, Радіє насіння, що вміє літати. Одна насінина з кленової крони Довірливо сіла мені на долоню. І каже: - Я довго блукала над містом, Але на асфальт не наважилась сісти. Благаю, мій друже, якщо це не важко, Візьми й посади мене в землю, будь ласка. Я виросту кленом у нашому краї І листом зеленим тебе привітаю. 1.Технологія інтерактивного навчання «Мікрофон». - Чому насінина не наважилась сісти на асфальт? - Які умови потрібні насінині для проростання, для росту і розвитку рослини? V. Повідомлення теми і мети уроку. VІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Практична робота (спостереження за насіниною, яка проросла в різних умовах). Висновок: для проростання насінини потрібні такі умови: волога, тепло, повітря. 1. Розповідь-бесіда. - Рослина, яка проросла повинна жити, рости. Але для її росту і розвитку потрібні теж певні умови. - Куди ми повинні висадити пророслу насінину?Чому? - Де поставити? ( на світлі) - Які ще умови потрібні?(волога, тепло, повітря, світло, поживні речовини). 2. Робота в зошиті. 3. Розповідь-бесіда за опрацьованою сторінкою в зошиті. VІІ. Фізкультхвилинка. Сонце в небі ясне сяє, Промінці нам простягає, Щедро нам проміння ллє, Здрастуй, сонечко моє! Я з тобою подружуся, Низько до землі вклонюся! Проблемне питання. Хто з вас знає або бачив як по іншому розмножуються рослини? 4.Пояснення вчителя за статтею підручника. VІІІ. Закріплення та осмислення знань. 1.Робота з таблицею «Розмноження рослин».( Додаток ) 2.Гра «Назви зайве слово». - Живцем розмножується верба, смородина, нарцис, аґрус. - Насінням розмножується огірок, кріп, абрикос, чорнобривці, малина, кавун. - Вусами розмножується суниця садова, суниця лісова, квасоля. 3.Робота по картках у парах. « Продовж речення». Органом розмноження квіткових рослин є (квітка). Запилення відбувається за допомогою …(комах, вітру) Щоб рослина добре росла й розвивалася, їй потрібні… ( волога, повітря, тепло, світло, поживні речовини). Цибулиною розмножуються…(нарциси, тюльпани, проліски, підсніжники.) 4.Робота над загадками. ІХ. Підсумок уроку. 1.Розповідь – бесіда. - Діти, я б хотіла вас познайомити із енциклопедією, яка називається « Сад моєї мрії». До енциклопедії входить декілька розділів, у яких ви можете знайти поради, щодо вирощування рослин, описані методи захисту від різних шкідників. Ми розглянемо фото рослин, які розмножуються різними способами.( Демонстрація малюнків, фото ). - Чи знайома вам ця рослина? - Де ви її бачили? - Чи доводилось самим висаджувати, доглядати? - Що цікавого і корисного взяли з сьогоднішнього уроку? Х. Домашнє завдання. Опрацювати статті підручника ( С.120 – 125 ). З’ясуй. Які овочеві рослини вирощують твої батьки ? Як вони це роблять? Тема. Чи можуть рослини захищатися. Охорона рослин. Мета: формувати уявлення про ознаки пристосування рослин до винищення тваринами і людьми, про причини зникнення рослин у природі та шляхи їх збереження; вміння розрізняти ознаки пристосу¬вання в окремих рослин до знищення; формувати вміння використо¬вувати знання у новій ситуації, спілкуватися в процесі спільної діяль¬ності; виховувати здатність сприймати красу природи, потребу її охо¬роняти й примножувати. Тип уроку: урок – конференція. Обладнання: ілюстрації із зображенням рослин, книги про рослини, таблиці із зображенням рослин, які занесені до Червоної книги. Хід уроку І. Організаційна частина. Читання девізу уроку. На уроці ми будемо працювати під девізом: Діяти – активно! Думати – оперативно! Сперечатись – доказово! Творчо мислити – обов’язково! Вправа «Очікування» Сьогодні у нас цікавий урок. В природу ми з вами зробимо крок Із нею ми зустрічались не раз І знову вона завітала до нас. - А яким би ви хотіли бачити наш урок? ІІ. Хвилинка синоптика. - Яка зараз пора року? - Яке число? - Тепло чи холодно надворі? - Який стан неба? - Яка температура повітря? - Чи були сьогодні опади? ІІІ. Перевірка домашнього завдання. 1. Фронтальне опитування. • Що означає слово довкілля? • Що є довкіллям для рослин? • Чи однакові умови життя рослин на Землі? • Завдяки яким ознакам рослини пристосувалися до надміру во¬логи? 2. Гра «Продовжте речення». • Необхідні умови для життя рослин — це... • Рослини пристосувалися — це означає... • На рослини постійно впливає... ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. - Чому флора і фауна збідніли? 1. Слухання вірша «Рідна земле!». О, земле рідна! Боляче в душі За ту збіднілу фауну і флору. І сором за душевних тих сліпців, Що нівечать безцінну твою вроду Сліпців, котрі не втямили азів, Що справжнє щастя — в килимах із квітів, У сріблі рос, у золоті хлібів І кришталях оцих джерелець світлих... Прости нас, Земле, нас, людей століття, Яке надбало стільки лиходій, що вистачить На кілька поколінь. А може, й ні. Не буде поколінь Унаслідок людської перемоги над всім живим, Що просить допомоги. Прости нам, Земле, все ж таки прости, Бо голова всьому живому — ти. Можливо, розум людства не засне, І він прокинеться й тебе спасе. 2. Бесіда за змістом. • Хто нівечить природу? • Хто повинен зберігати красу природи? III. Повідомлення теми і мети уроку. - Сьогодні ми проведемо не звичайний урок, а урок – конференцію. На уроці з’ясуємо чому і як потрібно охороняти рослини і чи можуть вони самі захищатися. ІV. Вивчення нового матеріалу. Клас був поділений на групи і кожна група одержала певне завдання: використовуючи додаткову літературу про рослин, свої власні спостереження і накопичений досвід, підібрали матеріал до уроку. Подивимось як ви справились із завданням. Першій групі, яка називається «Мудреці» було завдання скласти схему « Засоби захисту рослин». ( Учні даної групи демонструють схему) Створення проблемної ситуації. - Рослини коренями проростають до одного місця і не можуть «утекти». Так вони використовують засоби захисту. Які? - Чим захищаються ці рослини: • Шипшина, троянда, ожина. (Колючки, шипи) • Лобода, щириця, осот. (Велика кількість насіння) • Полин, чистотіл. (Гіркий смак) • Конвалія, осот. (Розмножуються кореневищем) Висновок. - Де ростуть ці рослини? Підсумок роботи в групі. Друга група « Допитливі» повинні були знайти загадки про рослини, які вміють самі захищатися.  Він беззубий, а кусає, Він безрукий, а хапає, Ще й причепиться міцненько До штанців чи сукенки. (Будяк)  Запалали в чистім полі Квіти гарні, всі червоні. То палає влітку так Польовий червоний… (мак)  Що за квіточка пахуча: І червона, і колюча? (Троянда)  Не гаряча, а пече – Хто торкнеться - утече. При дорозі не скубнеш – обминеш. Дуже злючою бува ця трава. Називається вона … (кропива)  Білосніжні китиці Серед листя світяться. Їх духмяний запах, друзі, Розливавсь по всій окрузі. ( Акація) Створення проблемної ситуації. - Розкажіть, завдяки яким ознакам ці рослини захищаються від знищення. Підсумок роботи в групі. Третя група « Синоптики» повинні були знайти цікаві відомості про рослини - синоптики. Акація. Перед дощем бджоли обліплюють дерево, а в суху погоду їх набагато менше. Якщо вранці квітки жовтої акації різко пахнуть, знайте, що це на грозу. Будяк. Перед дощем його колючки щільно притискаються до голів¬ки і стають «незлими». Кульбаба. Якщо в сонячну погоду квіти кульбаби закриваються – буде дощ. А буває і навпаки: небо хмуриться, по ньому пливуть хмари, а квіти кульбаби відкриті, - значить, дощу не буде. Відчуваючи зміну погоди, рослина складає свою пухнасту кульку, як зонтик. Кислиця. Її ще називають „заячою капустою”. Перед дощем вночі квіти не розгортаються, а розпускаються. Якщо квіти на ніч закриваються, то це ознака хорошої погоди. Фіалки. Якщо розкрита квіточка фіалки, дивиться на світ веселими фіолетовими очками – буде хороша погода. Перед негодою рослина закриває свою квіточку, ніби показує своїм виглядом, що їй сумно прощатися з сонечком. Чистотіл. Перед дощовою погодою квіти чистотілу помітно нахиляються. Біле латаття. Буває, що латаття запізнюється з підняттям на поверхню. Вже початок 9 год., а вона ледь-ледь піднімається над водою. Значить, в другій половині дня буде дощ. А якщо зовсім не піднялася з води – буде затяжний дощ, або похолодання. По листочках рослин можна складати прогноз: якщо весною вони густо вкрили поверхню води, - заморозків вже не буде. Створення проблемної ситуації. - Для чого спостерігати за природою? Підсумок роботи в групі. Четверта група « Літератори». Скласти або підібрати вірші про збереження і охорону рослин. Збережи калину, Підбіл, конюшину. Не зривай байдуже Хвощ і деревій. Збережи їх, друже, Чуєш же, будь ласка, Зберегти зумій. Я квітку не можу зірвати, бо їй, як людині, болить. Як нам, моє серце крилате, під сонцем їй хочеться жить. І ти, наче квітка у полі, і в тебе душа, як блакить. Не можу завдать тобі болю, Щоб серця твого не розбить. Білі проліски Ще бруньки не гріють верболоз, Ще лютує лютий над полями, А вони націлились в мороз Гострими зеленими списами. Біля пня проклюнулись і ждуть, Хто збере їх в руки задубілі, І очима чисте небо п'ють. Білі. Як дівоча ласка, білі. Створення проблемної ситуації. - Чому ми повинні берегти рослини? - Чи було б життя на Землі без рослин? Висновок. Люди змінюють умови життя рослин, осушують болота, розорюють нові поля, вирубують ліси. Тому багато дикорослих рослин зникли або стали рідкісними. Знищити природу легко, а зберегти важко. Підсумок роботи в групі. П’ята група « Екологи» склали правила поведінки в природі. • Кожна жива травинка, кожний листок виділяє в повітря кисень. Ним ми дихаємо, без нього немає життя. Не топчіть, не зривайте рослини! • Найкраща квітка — та, що квітує там, де зросла. Не губіть її! • Не галасуйте у весняному лісі, не вмикайте надто голосно музику. Ви злякаєте пташку, вона злетить із гнізда. Яєчка, які вона насиджува¬ла, захолонуть, із них ніколи не виведуться пташенята. Краще пос¬лухайте голоси лісу. • Найчистіша і найсмачніша вода — джерельна. Подивіться, як схи-ляються над джерелом трави і квіти, кущі і дерева. Вони оберігають його від посухи, захищають від пилових бурь. Не каламутьте і ви дже¬рело. Охороняйте його чистоту! • Викинута консервна банка, скло можуть поранити лісового звіра і призвес¬ти його до загибелі. Нагріте сонцем скло може стати причиною пожежі! Не залишайте після себе сміття у лісі. Створення проблемної ситуації. - Як слід поводитися в природі, щоб не заподіяти шкоди рослинам? Висновок. Підсумок роботи в групі. Шоста група « Досліджувачі» підібрала розповіді про рослин, які занесені до Червоної книги. Підсніжник білосніжний. У багатьох місцевостях, де колись підсніжників було дуже багато, вони зникають або вже зовсім зникли. Треба берегти його, щоб навесні в наших лісах завжди розцвітали квітки надії. Вовчі ягоди пахучі. Чисельність ягід пахучих скорочується через надмірну кількість відпочиваючих, вирубування лісів, зривання на букети для продажу. Півонія тонколиста. Зникає півонія тонколиста також через розорювання степів, випасання худоби та витоптування. А також через викопування кореневищ як лікарської сировини. Конвалія. Вона дуже цінна лікарська рослина, яку з давніх – давен застосовували проти недугів. Ароматна ефірна олія квіток входить до складу найкращих парфумів. Створення проблемної ситуації. - Чому необхідно охороняти природу? Висновок. Підсумок роботи в групі. V. Підсумок уроку. • Які нові знання про рослин ви отримали на уроці? • Що нового дізналися? • Для чого створено Червону книгу? VІ. Домашнє завдання. 1. Підготуйте розповідь про одну з рослин, занесену до Червоної книги і намалюйте малюнок цієї рослини. 2. Складіть свій кросворд або загадку про цю рослину. 3. Опрацювати статтю підручника с. 129 – 131, дати відповіді на запитання, наведені в кінці статті. Тема уроку. Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Якими бувають дерева, кущі, трав’янисті рослини. Мета уроку: поглибити знання учнів про дерева, кущі, трави; їхні істотні ознаки; сформувати поняття: однорічні, дворічні, багаторічні рослини; формувати вміння порівнювати, виділяти істотні ознаки; виховувати бережливе ставлення до природи. Тип уроку: комбінований. Обладнання: таблиці та малюнки із зображенням дерев, кущів, трав’янистих рослин; хвойних і листяних; однорічних дворічних, багаторічних рослин; гербарії цих груп рослин. Хід уроку І. Організаційна частина. Девіз. Щоб урок пройшов не марно, треба сісти рівно, гарно. Спитати хочеш - не гукай, а тільки руку піднімай. ІІ. Хвилинка спостережень. - Який сьогодні день? - Чи помітили ви які дерева ростуть біля школи? - Якою є сьогодні погода? - Якими стали ранки? ІІІ . Перевірка домашнього завдання. 1. Індивідуальне опитування. Один учень малює на дошці схему будови рослини і підписує всі її органи. Другий учень, користуючись саморобною таблицею встановлює значення органів для рослини. ( Додаток ). 2. Фронтальне опитування. - Розповісти про схожість і різноманітність органів у деяких рослинах. - Довести, що рослини – живі організми. 3. Тест. Що закріплює рослину в ґрунті? а) стебло б) листок в) корінь Усі рослини мають тривалість життя: а) різну б) однакову Де утворюється цукор і крохмал? а) у корені б) у листку в) у насінні Коли рослини виділяють кисень у повітря? а) вдень б) вночі Що утворюється з квітки? а) листок б) стебло в) плід з насінням - Чи можна сказати, що якийсь з органів найголовніший? ІV. Мотивація навчальної діяльності. 1. Відгадування загадок. У вінку зеленолистім, Квітка гарненька, У червоному намисті Із сонечком схожа – Заглядається у воду Краї біленькі, На свою чудову вроду. Серединка жовта. ( Калина ) ( Ромашка ) Гарне дерево міцне, Листя різьблене рясне. А на гілочках крилатих Буде жолудів багато. ( Дуб ) - Чи можна ці рослини об’єднати в одну групу? - Чому? - А на які групи можна поділити ці рослини? V. Повідомлення теми і мети уроку. Отже, тема сьогоднішнього уроку « Дерева, кущі, трав’янисті рослини». Розглянемо їхні істотні ознаки. VІ. Вивчення нового матеріалу. 1.Практична робота з наочністю. 1. Розгляньте малюнки. Визначте спільні ознаки цих рослин. Як назвати цю групу рослин? 2. Знайдіть на малюнках бузок, смородину, шипшину. Чи можна їх об’єднати в одну групу? За якою ознакою? 3. Розгляньте на малюнках фіалку, конвалію, ромашку. Як назвати групу рослин із м’яким соковитим стеблом? Фізкультхвилинка. Руки в боки, нахилились вперед, Нахилились назад, І направо, і наліво, Щоб нічого не боліло Раз, два, три, чотири – Набираємося сили. Нахились, повернись, До товариша всміхнись. 2. Робота з підручником. - Прочитайте , що таке однорічні та багаторічні рослини; які рослини належать до них. ( С. 113 – 114 ) 3. Розповідь учителя. « Якими бувають рослини » . ( Розповідь побудована на основі малюнків). 4. Доповіді учнів про рослини із використанням власних малюнків. 5. Хвилинка ерудита. Розповідь про трав’янисті рослини. VІІ. Закріплення вивченого матеріалу. 1. Робота в парах. Учні перевіряють себе за запитаннями, поданими в підручнику. ( С. 114 ) 2. Пізнавальні завдання. - Чи доводилося вам бувати в лісі? Не всі рослини однаково світлолюбиві. Як вони повинні розміщуватися в лісі? ( Світлолюбові рослини тягнуться угору,ростуть на галявинах. Ті рослини, які люблять тінь, ростуть під високими деревами). - У тиху погоду листя на деревах не рухається, а на осиці воно тремтить. Чому?( Листя осики має довгий черешок). - Сосну висаджують у піщаний грунт, бідний на перегній. І все ж сосна добре росте. Як ви гадаєте, чому? ( Сосна має дуже довге коріння). 3. Робота в зошиті. Впиши в таблицю назви рослин. Дерева Кущі Трав’янисті рослини VІІІ. Підсумок уроку. - Від якого органу залежить розподіл рослин натри групи? - Від якого органу залежить розподіл рослин на хвойні і листяні ? ІХ. Домашнє завдання. - Опрацювати статті підручника: « Дерева, кущі, трав’янисті рослини», « Якими бувають дерева, кущі, трав’янисті рослини» ( С. 111 – 114 ) - З’ясуй, які дерева, кущі, трав’янисті рослини ростуть біля твого будинку?
1 2 3 4 5 Категория: Уроки \| Добавил: tanuskakrykova (25.09.2016)
Просмотров: 395 \| Рейтинг: 0.0/0